Протягом життя ми відчуваємо безліч різноманітних емоцій. Деякі для нас зрозумілі та повністю усвідомлені. Наприклад, страх перед співбесідою на нову роботу або горе від втрати близької людини. А ось тривогу ми не завжди можемо одразу визначити, а тим паче пояснити її причину(1). Проте це можна зробити зі сторонньою допомогою.

Відчуття тривоги чи страху є нормальною захисною реакцією організму на небезпечну чи незнайому ситуацію. Коли ж воно стає занадто інтенсивним, довгим або заважає звичайному життю, потрібно звернутися до спеціаліста. Лікар допоможе визначити та подолати тривожні розлади.

Не сприймайте ці слова як синонім до «хворого на голову». Але й не відмахуйтеся від проблеми, в очікуванні, що вона пройде сама. Щоб зрозуміти, до чого призводять тривожні розлади та як з ними боротися, розглянемо їх детальніше.

Що означає термін “тривожний розлад”?

Згідно з дослідженнями, чверть усього населення планети відчувають тривогу на якомусь етапі свого життя (2). Причому, жінки страждають набагато частіше ніж чоловіки. Проте далеко не завжди людина усвідомлює свою проблему, списуючи все на тимчасову ситуативну емоцію. То, що таке тривожний розлад?

Це група психічних порушень, які викликають сильне довготривале відчуття тривоги або страху. Головною відмінністю тривожних розладів від звичайної тривоги є порушення функцій людини. Тобто, якщо у вас виникають проблеми у спілкуванні, виконанні робочих обов’язків – це привід задуматися.

Без лікування тривожні розлади впливають на здоров’я. У вас можуть початися проблеми зі сном, травленням, серцем. Погіршуються відносини з родиною, друзями та колегами. Хочеться «залізти у свою мушлю» та не контактувати з зовнішнім світом. Погана новина – тривожний розлад рідко проходить самостійно. Гарна новина – цей стан можна подолати.

Які бувають тривожні розлади? 

Буває багато типів тривожних розладів. Найпоширеніші з них:

  • Генералізований тривожний розлад. Буває у 4-7% людей та не стосується конкретної ситуації чи об’єкту (2). Тривогу неможливо контролювати, вона не виникає епізодами, а відчувається постійно.
  • Фобічний тривожний розлад. Фобії виникають у 3-8% населення планети. Це страх, який не можна пояснити, на кшталт неконтрольованої паніки перед тваринами або закритим приміщенням. Зазвичай ви не можете подолати фобії самостійно та всіма способами уникаєте якихось ситуацій чи об’єктів.
  • Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Виникає у кожної одинадцятої людини (3) внаслідок травми: війни, зґвалтування, аварії, стихійного лиха. Травма отруює життя нічними кошмарами, жахливими спогадами.
  • Соціальний тривожний розлад. Соціофобія у більшості випадків починається з дитинства чи підліткового віку. Змушує уникати інших людей, спричиняє проблеми у сприйманні інформації зовні. Може призвести до повної самоізоляції.
  • Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР). Хронічний стан з нав’язливими думками та постійними ритуалами для заспокоєння (4). Наприклад, зацикленість на прибиранні з-за страху зараження мікробами. Часто не лікується, бо не сприймається хворобою.
  • Панічний тривожний розлад. Зустрічається у 3% людей, причому часто виникає ще у дитинстві як наслідок шкільних страхів. Напади паніки можуть статися будь-де та будь-коли, не мати явної причини, тривати понад годину. Під час панічної атаки виникає враження, що серце от-от вискочить з грудей. Людина сильно пітніє, іноді задихається.

У маленьких дітей часто виникає тривога розлуки, коли батьки не поруч. Тривожний розлад особистості – це надмірна сором’язливість, чутливість до оцінок оточуючих, прагнення до усамітнення (5). При вибірковому мутизмі людина не здатна вимовити ані слова перед незнайомцями, але нормально спілкується вдома. І таких тривожних розладів досить багато. Але не намагайтеся діагностувати, та тим паче лікувати, їх самостійно. Звертайтеся до лікаря за консультацією.

Причини тривожного розладу

Щодо точних причин тривожних розладів досі не вщухають суперечки між вченими. До провокуючих факторів відносять (6):

  • Спадковість.
  • Хімічні процеси у головному мозку. Несправні ланцюги нейронів, що відповідають за страх, чи гормональний дисбаланс.
  • Сильний стрес, травматичні ситуації.
  • Реакція на алкоголь, наркотики, деякі лікарські препарати.

До розвитку травматичного розладу може призвести довге перебування у Трикутнику Карпмана чи інших нездорових відносинах. Також зміни у психіці можуть виникнути внаслідок хронічних захворювань на кшталт астми, пухлин.

Симптоми тривожного розладу

Ви можете запідозрити тривожні розлади у себе, якщо постійно боїтеся або відчуваєте тривогу. Кожен різновид має свої специфічні прояви. Наприклад, тривожно-фобічні розлади супроводжуються панічними атаками. До загальних симптомів відносять (7):

  • відчуття неспокою, небезпеки;
  • розлад сну, постійна втома;
  • дратівливість;
  • тремтіння кінцівок, пітливість, сильне калатання серця у грудях;
  • нудота, проблеми з ШКТ, біль у животі.

В деяких випадках ви можете відчувати постійну напругу у м’язах, онімілість кінцівок, сухість у роті. Зосередитися на чомусь при тривожному розладі стає справжньою проблемою. Приймати рішення самостійно дуже важко.

Лікування тривожного розладу

Щоб позбутися постійної тривоги використовують (8):

  • Психотерапію. Відвідування психотерапевта, у важких випадках психіатра, корегування поведінки.
  • Медикаментозну терапію.
  • Зміну життя. Корисні звички, повноцінний сон, методи релаксації.

Ліки при тривожному розладі використовують тільки в тому випадку, коли психологічна допомога не діє (9). Спочатку з вами розберуть проблему, запитають про симптоми, спробують знайти причини. Потім дадуть виплеснути емоції: виговоритися, виплакатися, якщо потрібно. Психотерапевт працює з самооцінкою, вірою у себе, пошуком сильних сторін.

Медикаментозне лікування включає:

    • антидепресанти;
    • бензодіазепіни;
  • заспокійливі гомеопатичні препарати як от Тенотен.

Для різних типів захворювань призначають свої препарати. Наприклад, при генералізованому розладі застосовують бензодіазепіни, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (SSRI) та інші препарати. При ПТСР до SSRI додають атипові антипсихотики та альфа-адреноблокатори. При обсесивно-компульсивному розладі призначають трициклічні антидепресанти тощо. Гарний ефект при тривожних розладах дають трав’яні чаї. Але їх, як ліки, не можна застосовувати без попередньої консультації з лікарем.

Діагностика

Діагностують генералізований тривожний розлад МКХ 10 та інші психічні захворювання лікарі. Спочатку вони призначають обстеження для виключення медичних причин. Шукають захворювання ендокринної системи, серця, ШКТ, крові, мозку, розлади метаболізму.

Паралельно проводять опитування. Немає точних тестів для 100% визначення тривожного розладу. Задля цього використовують бесіди та спеціально розроблені опитувальники (3). Звертайтеся до спеціаліста, якщо:

  • відчуваєте постійну тривогу більш ніж 6 місяців поспіль;
  • страх робить звичні дії важкими або неможливими;
  • не можете самостійно вгамувати тривогу;
  • спіймали себе на думці про суїцид.

З приводу тривожних розладів звертайтеся до свого сімейного лікаря. Після бесіди з вами він визначить фахівця для глибшої діагностики та лікування. Це може бути клінічний психолог, психоаналітик чи психіатр.

Чи можна впоратись з проблемою самотужки?

Можна спробувати подолати тривожний розлад МКХ 10 самотужки. Щоправда, все залежить від виду та ступеню тяжкості. В легких випадках достатньо змінити спосіб життя на більш здоровий. Обмежте вживання кофеїну та інших речовин, що поглиблюють стрес. Спробуйте не тільки уникати стресу, але й вивчити техніки з його подолання.

Заспокоюйтесь за допомогою фізичних навантажень, прогулянок, прослуховування музики чи читання книжок. Насправді сам метод релаксації не настільки важливий. Головне знайти те, що буде підходити саме вам. Можливо це буде бокс, гра на барабанах чи ще якесь не дуже спокійне заняття.

Розмовляйте про тривожний розлад з близькими чи друзями. Гарна практика – ведення щоденника. Записуйте свої думки щодня хоч у декількох реченнях. Так ви зможете відстежувати свій емоційний стан у динаміці. 

Не забувайте, що важливе не тільки фізичне, але й психічне здоров'я. Попередження тривожного розладу завжди краще ніж лікування. Тому почніть профілактику просто зараз. Слідкуйте за харчуванням, спіть вдосталь, відмовтеся від алкоголю, знайдіть цікавий для вас різновид спорту. Спробуйте себе в йозі чи протестуйте інші методи релаксації. Якщо з’явилися ознаки тривожного розладу не соромтеся звертатися по допомогу.

Використані джерела

  1. Тривога – Вікіпедія;
  2. Настанова 00729. Тривожний розлад – МОЗ;
  3. Anxiety disorder – Wikipedia;
  4. Настанова 00732. Обсесивнокомпульсивний розлад (ОКР) – МОЗ;
  5. Тривожний розлад особистості – Вікіпедія;
  6. Anxiety Disorders – WebMD;
  7. Anxiety disorders – World Health Organization;
  8. Anxiety Disorders – National Alliance on Mental Illness;
  9. Патологічна тривога і страх – Епендіум.