10 жовтня відзначається День психічного здоровʼя. Його суть в тому, щоб нагадати про те, що піклуватись про психіку не менш важливо, ніж приділяти увагу своєму тілу. Бо  саме наш мозок відповідає за те, як ми відчуваємо щастя та смуток, долаємо стрес та реагуємо на виклики в цьому складному світі.

Тому на розмову ми запросили Олену Мудру, психотерапевтку, лікарку-психіатриню з 6-річним стажем. Основні напрямки її діяльності — індивідуальна та сімейна психотерапія. Також нерідко наша гостя проводить лекції, найближча з яких запланована на 25.10, її тема — психологія зрад. Пані Олена любʼязно погодилась відповісти на наші запитання. Якщо ж у вас виникнуть свої, або ви забажаєте записатись на прийом — заповніть просту Google-форма чи напишіть Олені Мудрій у Facebook.

Почнімо!

Що таке психічне здоров'я? Що впливає на психологічне здоров'я? Що робити для ментального здоров'я?

Психічне здоров'я — це не просто відсутність психічних захворювань. ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) визначає психічне здоров’я як «стан благополуччя, в якому людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратись зі звичайними життєвими стресами, може продуктивно та плідно працювати і мати можливості робити внесок у життя своєї спільноти». Вже з цього визначення зрозуміло, яка колосальна кількість речей може впливати на психічне здоров'я людини з незалежних від неї причин.

На психічне здоров'я впливає абсолютно все — від генетики до тривалості світлового дня, від наявності кола друзів до економічного стану країни проживання. Не існує жодної сфери життя, яка б не впливала на наш мозок, включно з якістю харчування та тривалістю екранного часу.

Стрес — це один із найвагоміших факторів, які впливають на психіку. Які симптоми сигналізують, що ти знаходишся в стані стресу?

Те, як симптоми стресу проявлятимуться залежить від типу вашого реагування, індивідуальних особливостей організму і психіки, тривалості та інтенсивності стресу.

Після гострого стресу — приміром якоїсь раптової, сильної за інтенсивністю, але короткотривалої події — як правило, першим страждає імунітет. Людина банально хворіє застудними захворюваннями, в неї загострюються хронічні проблеми зі здоров'ям, страждають тонкі гормональні налаштування. Якщо ж людина не мала серйозних проблем зі здоров'ям, то завдяки адекватному відпочинку та підтримці близьких відновлюється досить швидко.

Хронічний стрес в цьому плані набагато підступніший у своїх віддалених наслідках.

Він виснажує поступово, забираючи по краплині як фізичне, так і ментальне здоров'я.

Найчастіші його прояви — це різноманітні розлади сну, харчової поведінки, відчуття ангедонії (коли звичні речі не приносять радості), апатія, відчуття беззмістовності та безперспективності свого життя, сексуальні розлади, хронічна втома, підвищена дратівливість чи плаксивість, безпідставні сплески гніву. Також є величезний спектр фізичних проявів, серед яких тиск, тремор, дерматит, задишка, порушення циклу тощо. Цей список дійсно нескінченний.

Як боротися зі стресом? Від нього можна позбутися "в домашніх умовах"?

Щоб ефективно боротися зі стресом, спочатку треба розібратись, що його спричиняє. Можна годинами медитувати, але це нічого не дасть, якщо причиною вашого стресу є конфлікти на роботі, які ви не вмієте вирішувати.

Є багато простих базових речей,які можна робити вдома — наприклад, медитація, спорт, соціалізація, творчість в усіх її проявах. Проте всі вони можуть виявитись малодієвими, якщо не розібратись зі своїми стресорами і не визначити, які копінг-механізми (шляхи подолання) підходять особисто вам. Для цього й існують mental health спеціалісти, які спростять ваше життя і допоможуть в цьому розібратись.

Війна є одним із стресових факторів. Як вона впливає на психіку людини?

Психічне здоров'я під час війни — окрема тема. Слід розуміти,що є дуже різні категорії людей, на яких відбувається дуже різний вплив. До прикладу, є бойова психічна травма в комбатантів, ПТСР з усіма його ускладненнями, рання деменція після контузії, яка діагностуватиметься у багатьох наших хлопців та дівчат-військових.

Разом з тим є близькі загиблих, родичі тих, хто перебуває в полоні, військові після полону, люди з деокупованих міст, які пережили зґвалтування. Є населення, яке постійно під обстрілами і таке, яке у відносній безпеці. І це все абсолютно різні історії в розрізі психічного здоров'я. Якщо ми спробуємо виміряти "середню температуру по палаті", то загалом в країні переважають тривожно-депресивні розлади.

Як зберегти своє ментальне здоров'я під час війни?

Знову ж стратегії збереження психічного здоров'я під час війни дуже залежать від умов,в яких ви перебуваєте. Одні і ті ж рекомендації не підійдуть бійцю на передовій, мамі, яка втратила сина, людині в тилу, яка втратила бізнес через війну чи вимушеним переселенцям, які не знають, чого очікувати від завтрашнього дня.

Якщо ми беремо тривогу як найбільш поширений наразі синдром, то один із найдієвіших механізмів її подолання — це якась постійна, ритмічна та цілеспрямована діяльність. Тут працює правило "робіть те, що можете, наскільки можете, там, де ви є". Дуже рятує надавати комусь конкретну допомогу, байдуже, це донат чи допомога самотній сусідці з хатніми справами — все підходить.

Також не менш важливо фільтрувати те, що ви дивитесь в медіа. Потрібно обмежити ту кількість новин, які ви споживаєте, до абсолютного мінімуму. Адже ця необхідність "бути в курсі кожного прильоту/втрати чи здобуття позицій” завдає значно більше шкоди вашій психіці, ніж користі. Особливо це стосується різних каналів в Telegram. Розумію, що детальні фотографії мертвих ворогів можуть дещо підіймати бадьорість духу, та ваше ментальне здоров'я це не покращує, особливо,коли стає рутиною.

Наразі дуже частими є звернення людей, які не перебувають безпосередньо ні на лінії фронту, ні в місцях з частими обстрілами, але споглядання понівечених тіл співвітчизників в інтернеті призвело до суттєвих порушень психіки.

Також для збереження ментального здоров'я дуже важливо попрацювати з почуттям провини. За те, що живий, що вцілілий, що не втратив дім та сім'ю, що, не дай Бог, періодично радієш життю. Відкладати своє життя на потім, включно з веселощами —  вкрай поганий та нікому не допоміжний варіант. Звісно, мова не про п'яні столичні (і не тільки) вечірки, а про дозвіл на відчуття щастя чи радості як таких. Ваш тепло проведений вечір за вином в колі друзів не паплюжить пам'ять загиблих і не висловлює неповагу до тих, хто позбавлений такої можливості. Навпаки, він дарує відчуття нормальності, відчуття того, що життя триває і в ньому є місце для радості, а головне — надії.

Як зрозуміти, що є проблеми із психікою?

Проблеми з психікою можуть проявлятись фізично — зокрема, через підвищення тиску, розлади травлення, задишку, головні болі, напруги, дерматит. А також психогенні, урологічні та сексуальні розлади, загострення хронічних соматичних розладів. Іноді зв'язок з психічним станом для пацієнта здається неочевидним. Тому в будь-якому разі варто спочатку звернутися до сімейного лікаря, який за необхідності скерує до психіатра чи психотерапевта.

Психічний аспект розладів може проявлятись найрізноманітнішим чином. Наприклад, через депресію, тривогу, панічні атаки, безсоння, дратівливість, спалахи гніву чи апатії, компульсивне переїдання, нав'язливі думки, залежності, суїцидальні думки, галюцинації тощо. Найпростіший орієнтир для розуміння, що щось не так — у вас з'явились якісь психологічні явища, яких раніше не було (і це спричиняє дискомфорт) або ви втратили якісь із них, притаманні вам завжди. Чим раніше ви звернетесь до спеціаліста, тим простіше буде впоратися з проблемою.

Як зрозуміти потрібен психолог, психотерапевт чи психіатр? Коли слід відвідати психіатра?

Психіатр лікує розлади психіки, такі як шизофренія, біполярний афективний розлад, депресія, обсесивно-компульсивний розлад, порушення пам'яті, розлади адаптації, безсоння та багато інших. Передусім це медикаментозне лікування. Лікар проводить обстеження, згідно скарг пацієнта, встановлює діагноз, визначає потребу пацієнта госпіталізації чи амбулаторному лікуванні та зрештою призначає препарати.

Психотерапевт — це спеціаліст (в ідеалі, лікар-психіатр або лікар-психолог), який пройшов спеціальне навчання в певному підході психотерапії. Мова про психоаналіз, гештальт, когнітивно-поведінкову терапію, тілесно-орієнтовану психотерапію, клієнт-центрована психотерапія та ін. Відтак його завдання — допомогти людині впоратись з поведінковими, емоційними та психічними розладами, глибокими внутрішніми чи міжособистісними конфліктами. Часто лікар-психіатр та психотерапевт працюють в тандемі для найбільш ефективної допомоги клієнту.

Щодо психолога, то це насамперед спеціаліст, який має вищу гуманітарну освіту. Він допомагає впоратись з психологічними проблемами, труднощами, які виникли внаслідок стресу, втрати, психотравми тощо. А також відіграє важливу роль в питаннях особистісного розвитку та профорієнтації клієнта.

Що відбувається на прийомі у психіатра? Чи є якісь рекомендації, що потрібно зробити перед прийомом?

Прийом в психіатра відбувається наступним чином: клієнт озвучує скарги, лікар ставить уточнюючі запитання для оцінки психічного статусу та критеріїв важкості симптомів, встановлює діагноз та складає план лікування. Будь-яке лікування психотропними препаратами має проводитись виключно під наглядом лікаря! Ніколи не призначайте собі такі препарати, хай би там як вони не допомогли вашим знайомим, дружині чи всьому селу. Позаяк це небезпечно. Те ж саме стосується і самостійного припинення вживання таких препаратів, оскільки це може мати серйозні наслідки для вашого здоров'я.

Первинний прийом в психотерапевта відбувається інакше: людина озвучує те, що її турбує, разом з терапевтом вони виділяють запит, з яким будуть працювати і домовляються про умови психотерапевтичного процесу. А далі починається кропітка і дбайлива робота з психотерапевтичним запитом в тандемі “терапевт-клієнт”.

Олено, можете дати декілька порад нашим читачам про те, як вберегти своє психічне здоров'я?

Стосовно порад. Перше: це психотерапія. Вона потрібна абсолютно всім так само, як і фізичні навантаження. Профілактувати проблеми за її допомогою значно простіше, і це дається меншою кров'ю, ніж намагатися вдіяти щось зі старими, закостенілими патернами. З особистого досвіду можу сказати, що пройдена терапія в час, "коли все добре", допоможе вам пережити час, "коли все погано".

Друге: обмежте алкоголь! Які б веселі ми не були напідпитку, алкоголь — це депресант. Випив сьогодні, отже, позичив енергію в свого "завтра". Пошукайте інші шляхи розслаблення, які вам підходять.

Третє: соціалізуйтесь! Усі великі та малі катастрофи, особисті та колективні кризи людям легше розділяти з іншою людською істотою. Травма полюбляє тишу та самотність, тож не допускайте цього!

Що ж, нам залишається подякувати пані Олені за цю захопливу подорож психічним здоровʼям. Дякуємо!