Ацетон… Вам не здалось — це саме те слово, яким називають засіб для зняття лаку для нігтів. Але воно має й інше значення. Саме так спрощено називають ацетонемічний синдром (також ацетонемія) — стан, при якому підвищується рівень ацетону в організмі. Він може призвести до різноманітних ускладнень та наслідків. Тож надалі ми розповімо про його причини, симптоми та лікування.

Що таке кетонові тіла

Організм людини переповнений хімічними сполуками. Зокрема, кетоновими тілами — побічними речовинами, які утворюються під час обробки жирних кислот. Цей процес називається кетогенез. Організм дає йому зелене світло у разі голоду та дефіциту вуглеводів. І таким чином кетонові тіла, до яких належить ацетон, стають джерелом енергії. Їхнє завдання — замінити глюкозу, яка традиційно виконує цю роль. Але під дією голоду чи фізичних навантажень рівень глюкози суттєво знижується. Вона не здатна забезпечувати потреби всього організму, тому він і починає використовувати жирові запаси.

Залучення жирових запасів і кетонових тіл — це тимчасовий захід. Як-не-як організм орієнтований на використання глюкози в ролі основного джерела енергії. На додачу надмірне накопичення кетонових тіл в сечі та крові може призводити до ускладнень та загалом негативних наслідків для організму. Зокрема, до ацетонемічного синдрому. Від чого піднімається ацетон у дорослих? На його появу впливають такі причини:

• голодування або недостатнє харчування,
• порушення метаболізму вуглеводів,
• шлунково-кишкові інфекції,
• цукровий діабет (точніше, відсутність належного лікування),
• психічне перевантаження/стрес,
• зловживання алкоголем,
• часті фізичні перевантаження,
• вживання продуктів із високим вмістом жирів,
• прийом деяких лікарських засобів,
• захворювання щитоподібної залози,
• хвороби нирок і печінки,
• генетична спадковість.

Як з'являється ацетон у сечі

Через тривале голодування та нестачу вуглеводів рівень кетонових тіл у крові зростає. Настає дисбаланс, при якому концентрація цих речовин настільки велика, що організм не здатний використати їх повністю. Тому й намагається вивести цей надлишок через нирки у вигляді ацетону в сечі.

Найчастіше ацетонемічний синдром спостерігається у дітей. Це зумовлено передусім тим, що у дітей не сформована система обміну речовин. А їхні органи та системи ще недостатньо адаптовані до стресу, хвороб і дефіциту поживних речовин. Плюс дітям притаманне нерегулярне харчування, схильність до вірусних інфекцій та гіперактивність. Ці фактори можуть спонукати дитячий організм розщеплювати жири й використовувати кетонові тіла в ролі джерела енергії. Підвищений ацетон у дорослих також зустрічається, хоча це менш поширене явище.

Щодо норми ацетону в сечі, то у здоровому організмі він або взагалі в ній відсутній, або присутній у мінімальній концентрації. Підвищений ацетон у дорослого свідчить про можливу ацетонемію, кетоацидоз та розлади, повʼязані з обміном речовин. Для встановлення точного діагнозу та належного лікування слід звернутись до лікаря.

Симптоми підвищеного ацетону у дорослих

Ацетон в сечі — це не єдина ознака ацетонемії. Нерідко основним її симптомом є характерний запах ацетону з рота. Його можна порівняти із запахом гнилих яблук або зіпсованих яєць. До інших симптомів підвищеного ацетону належать: 

• підвищена температура тіла,
• дискомфорт і больові відчуття у животі,
• діарея,
• загальна слабкість,
• швидка втомлюваність,
• сонливість,
• сухість в роті, спрага,
• часте сечовипускання,
• зниження апетиту,
• нудота та блювання.

Такий стан, як ацетонемія, не є нормою. Він служить ознакою того, що у людини не все гаразд з організмом. Тому при виявленні симптомів варто звернутись до лікаря.

Разом з тим, попередньо можна перевірити наявність підвищеного ацетону в домашніх умовах. Для цього передбачені спеціальні тест-смужки. Як користуватися смужками на ацетон? Потрібно помістити тест-смужку в сечу, потримати в ній декілька секунд, після зачекати 3 хвилини. Частина, на якій знаходиться індикатор, змінить колір. По ньому можна визначити вміст кетонових тіл у сечі. Результати є приблизними. Позаяк точна інформація може бути отримана завдяки медичному обстеженню та діагностиці.

Діагностика та лікування ацетону у дорослих

Діагноз “ацетонемічний синдром” встановлюється лише після медичного обстеження. Зазвичай лікарі призначають лабораторний аналіз сечі. Також, щоб остаточно підтвердити діагноз, може бути проведений аналіз крові. В деяких випадках призначаються інші тести, зокрема, вимірювання рівня глюкози в крові. Це продиктовано прагненням виявити, що стало причиною підвищеного ацетону. На основі отриманих даних лікар може краще підібрати ефективний план лікування.

Зазвичай лікування ацетону включає вживання великої кількості води, щоб запобігти зневодненню організму. Також важливу роль у відновленні відіграє спеціальна дієта, яка сконцентрована на продуктах, які містять легкозасвоювані вуглеводи. Наприклад, фрукти, які підвищують рівень глюкози та швидко засвоюються. 

У разі, якщо епізоди підвищеного ацетону повторюються, лікар може призначити медикаментозне лікування. Будь-який препарат для зниження ацетону, як правило, містить діючі речовини, які, крім основної функції, виконують й інші. Наприклад, налагоджують належний обмін речовин, запобігають симптомам тощо. Зокрема, бетаїн знижує рівень гомоцистеїну в крові та позитивно впливає на здоровʼя травної системи. Аргінін регулює метаболізм амінокислот, покращення кровообігу та здоровʼя печінки. А L-орнітин здатен підтримувати функції печінки та поліпшення роботи сечовивідних шляхів.

Поза тим, в лікуванні можуть брати участь антиеметики, які допомагають контролювати нудоту, пробіотики, які покращують роботу шлунково-кишкового тракту та препарати на основі солей, які запобігають дегідратації (зневодненню). Також слід відзначити й вітаміни (здебільшого групи B), покликані нормалізувати обмін речовин. Авжеж, перед вживанням таких препаратів для зниження ацетону слід проконсультуватись з лікарем. Позаяк самолікування може бути шкідливим.

Що можна їсти при ацетоні

Правильне харчування — це важливий аспект лікування ацетонемічного синдрому. Позаяк це допомагає знизити рівень кетонових тіл. Зокрема, слід додати до раціону такі продукти:

• Фрукти та овочі допоможуть організму збагатитись необхідними вуглеводами, вітамінами та мінералами. Особливу увагу слід приділити яблукам, моркві, винограду, персикам, груші, салату, помідорам, вишні, капусті та ін.
• Злаки дозволяють підтримувати необхідний рівень глюкози в крові та легко засвоюються. Передусім мова про рис, вівсяну крупу, гречку та ін.
• Нежирні білки. Часто запитують “чи можна яйце при ацетоні?”. Можна, оскільки в них мізерна концентрація вуглеводів. Також можна спробувати й інші продукти, які містять нежирні білки: тофу, домашній сир, риба, курятина тощо.
• Молочні продукти корисні для підтримки мікрофлори кишківника та поповнення організму вітамінами. Чи можна йогурт при ацетоні? Звісно, як і кефір, молоко та сир. Єдина умова — вони мають бути знежиреними або з низьким рівнем жиру.

До того ж краще ігнорувати продукти з високим вмістом цукру, алкоголь та жирну їжу. Десятою дорогою бажано обходити продукти з високим вмістом вуглеводів: вироби з борошна, макарони, картоплю тощо. Дієту теж слід узгодити з лікарем.

Найкраща профілактика ацетонемічного синдрому — це збалансоване харчування, вживання достатньої кількості води та вміння дослухатись до сигналів організму. Бажаємо здоровʼя! І, звісно, користі, яку ви можете знайти в іншій нашій статті — “Що робити якщо парацетамол не збиває температуру?”.