Адаптація до садочку чи школи, як знайомство дитини з новим оточенням, – є обов’язковим щаблем її розвитку. Але дорослішання та відлучення від батьків, хоч яке необхідне, може бути травматичним і болісним для малюка. Пристосування до нового середовища займе деякий час, але ми допоможемо вам зробити цей процес якомога простішим для дитини 🙂

Адаптація до дитячого садочка

Пристосування до садочка вимагає від дитини великих нервових втрат, оскільки її життя кардинально змінюється:

• звичайна присутність батьків або родичів поруч стає недосяжною;
• з’являється чіткий розпорядок дня, що супроводжується раннім пробудженням;
• вихователі, які є для дитини в період адаптації «чужими дорослими», наполягають на виконанні своїх правил та вимог;
• взаємодія з іншими дітьми та з новим оточенням не залежить від бажання дитини;
• відбувається примусове відокремлення дитини від батьків, прискорене навчання самостійності.

Це все призводить до нервового перенапруження маля, що може виражатись сльозами та страхом, зниженням апетиту та імунітету, порушенням сну, відсутністю інтересу до пізнання світу, регресом набутих навичок, тощо. Стресовий стан малюка в період пристосування до садочку позначається і на його поведінці, яка може ставати апатичною чи нервовою. Буває, що дитина, яка розмовляла, вдягалась та самостійно користувалась горщиком «втрачає» ці навички. Це призводить до нервових переживань уже з боку батьків.

 

Ступень адаптації, тобто пристосовуваність до оточення, у кожної дитини різна. До найважливіших факторів адаптації відносяться вікові особливості та стан здоров'я маляти, ступінь соціалізації, рівень когнітивного та психомоторного розвитку, тощо. Раннє відлучення від батьків завдає шкоди малюкам, особливо тим, які ще не мають достатньо досвіду в спілкуванні з однолітками.

 

На думку багатьох психологів оптимальний період для знайомства з садочком – період 2-3 років. У віці 2-3 років, залежно від темпів розвитку, попереднього досвіду та темпераментної реактивності, дитина може здійснити перехід до нової стадії розвитку – символічних (доопераційних) уявлень  [теорія Ж. Піаже, Шаффер і Кіпп (2014].

 

На стадії доопераційних уявлень дитина починає розуміти, що інші люди теж мають потреби, її несвідомий егоцентризм зменшується. Вона набуває здатності здійснювати деякі дії з уявними поняттями, починаються операції з символами речей, а не тільки з речами.

 

Щоб процес звикання дитини до садочка пройшов максимально безболісно, слід навчити маля деяким навичкам, таким як:

• вміння самостійно вдягтися та роздягтися – з ґудзиками та кріпленнями можуть виникати проблеми, тому слід пояснювати малюку послідовність дій. Найкраще зробити це яскраво, роздрукувавши картинки що за чим слід одягати та знімати;
• володіння столовими приборами – це складніше ніж годування «з ложечки», але вміння дитини їсти ложкою чи виделкою значно підвищує її самостійність;
• ходіння на горщик – маля має знати як піти чи попроситись на горщик, це знання варто формувати, починаючи від 1 року;
• спілкування з іншими людьми – «угукання малюка», яке мати розуміє з півслова не сприяє соціалізації дитини. Дитина повинна вміти попросити щось чи сказати бажане зрозуміло не лише для батьків 🙂. Для цього слід займатись мовленням та покращенням вимови малюка ще до відвідування садка;
• взаємодія з іншими дітьми – для вдосконалення комунікаційних навичок найкраще просто грати з іншими дітьми, відвідувати друзів з їхніми малюками, гуляти на дитячих майданчиках. Слід заохочувати співпрацю під час ігр, гру по черзі та обмін іграшками.

Поради батькам в днз (дошкільний навчальний заклад)

Адаптація дітей до садочку починається вдома - з розмов і пояснень. Поясніть малюку простими словами, що таке садок, чому ви залишаєте його там. Якщо дитина тяжіє до самостійності - порівняйте садок з найпершим серйозним обов’язком, по прикладу «мамина робота – дбати про тебе, а твоя – ходити в садочок». Слід дозволити дитині взяти в садок улюблену іграшку, таке нагадування про дім зробить її спокійнішою.

 

Лагідно підготуйте маля до зміни розпорядку дня - максимально підлаштуйте його під режим садка. Вставайте в потрібний час, снідайте, грайтесь та проводьте час з іншими дітьми. Якщо дитина не хоче йти в садочок, зробіть процес більш поступовим. Залишайте її погратись в садку ненадовго, так щоб вона вас бачила. Поступово збільшуйте час, щоб дитина звикла до розлуки з Вами.

 

Соціалізація дитини залежить від її сприйняття ситуації. В її присутності слід говорити про дитячий садок з інтересом і з захватом. Частіше розповідайте малюку про розпорядок дня в садочку, що за чим і чому там слід робити. У багатьох садочках є підготовчі групи, направлені на легшу адаптацію дитини до садка та знайомство з вихователями, – скористайтесь ними.

Адаптація дитини до школи

Похід дошкільняти до школи також потребує підготовки дитини та значних зусиль від батьків. Як і адаптація до садочка, адаптація до школи змінює звичайний режим малюка – відбувається взаємодія з новими людьми, міняється розпорядок дня, з’являються нові місця та задачі. Стрес, який відчуває дитина, призводить до плачу, зниження апетиту та імунітету, порушення сну, відсутністі інтересу до людей та ігр, регресу набутих навичок – все як при звиканні до садка.

 

Щоб процес звикання дитини до школи пройшов максимально легко слід пройти наступні етапи:

• розмова про школу - говоріть з малюком і пояснюйте як відбувається навчання, чим більше маля знає, тим менше боїться. Починати розмову слід приязно та тактовно, розкажіть, що школа – це новий етап дорослішання, місце для відкриттів!
• знайомство зі школою – як і з садочком, у багатьох шкіл існують підготовчі групи. Відвідайте школу разом, познайомтесь з вчителями, пройдіться по шкільному подвір’ю – дитина має знати, що територія розвідана і безпечна;
• збільшення часу – підготовча група дає можливість дитині поступово пристосуватися до школи. Адаптація повинна починатись з 1-2 годин перебування у закладі, поступово збільшуючи тривалість до стандартного навчального дня;
• домашні обов’язки – дайте своєму малюку зрозуміти, що він вже достатньо дорослий, щоб збирати іграшки, прибирати в кімнаті, готувати «умовний» чай, ходити в школу та вчитись;
• особливості дитини – якщо у малюка є певні уподобання чи особливості, розкажіть про це класному керівнику. Разом зі зміною системи освіти, міняються і школи – вони стають більш відкритими, націленими на індивідуальність дитини.

Як довго триває адаптація - поради психолога батькам

Загалом адаптація у підготовленої (соціально-розвиненої) дитини займає від 2 до 4 тижнів, однак цей процес може тривати й довше. Найкраще зберігати спокій, навіть коли поведінка дошкільняти не задовольняє очікувань батьків. Для прощання з малюком добре розробити свій ритуал, що однозначно буде вказувати дитині на розлуку з батьками, викликаючи при цьому позитивні емоції. Це має бути щось коротке і зрозуміле – поцілунок, рукостискання, обійми чи підморгування.

 

Адаптація – це нелінійний процес. Після тривалої відсутності, хвороби чи канікул підготовка може знадобитись знову. Будьте терплячими та спокійними. Діти відчувають емоційний стан батьків. Тому навчіться заспокоюватись, і навчіть цьому дитину. Заспокоєнню буде сприяти, наприклад, техніка 10 вдихів чи рахування чисел, чи дослідження «які тварини/комахи є навколо» - все, що перемикає мозок на спокійний лад.

 

Чудовий спосіб зняти напруження – фізичні вправи та ігри – вивчіть декілька руханок разом із дитиною. Робіть вправи в ігровому форматі під ритмічну музику. Детальніше ознайомитись з користю руханок для дітей можна тут.

 

Підготовка до нових життєвих умов – довгий процес, який краще починати заздалегідь. Тому підготуйтесь до розлуки з дитиною і ви – це може бути психологічно складно, але дитина дорослішає – тому батькам також слід вчитись давати їй більше свободи для її майбутньої самостійності.