Дисперговані таблетки відрізняються від інших форм лікарських препаратів. Хоч вони і мають вигляд звичайних оральних ліків - ці таблетки не ковтають. Їх кладуть в ротову порожнину, де вони розчиняються. Пігулки, що кладуть на язик називають лінгвальними, ті що кладуть під язик - сублінгвальними. Сублінгвальні таблетки - це підвид оральних диспергуючих ліків. Основна риса цієї групи медпрепаратів - розчинення при контакті з рідиною: слиною, водою, соком.

Що таке дисперговані таблетки?

Дисперговані таблетки це сучасні ліки, що прийшли на заміну шипучим вітамінам. Вивільнення їх діючих речовин відбувається при контакті з водою. Лінгвальні таблетки містять сполуки, що сприяють їх розпаду - суперабсорбенти. Суперабсорбенти швидко вбирають рідину і руйнують тверду структуру пігулки. Швидкому розчиненню (а воно дійсно швидке - 30-60 секунд) сприяє і пориста структура ліків. 

При цьому діючі речовини для кожної групи відповідні: антибіотики (таблетки, що диспергуються) містять азитроміцин (Сумамед); протигрибкові - флуконазол (Фуцис ДТ); протиалергічні препарати - лоратадин; протиепілептичні - ламотриджин (Ламотрин), тощо.

Дисперговані таблетки: як їх приймати

Таблетки, що диспергуються можна приймати двома способами:

• покласти в рот і дочекатись розчинення;
• розчинити у рідині до виду суспензії і випити.

Якщо після вживання суспензії на дні присутні залишки речовини, її також треба випити, розчинивши додатковою кількістю рідини. Деякі препарати (наприклад, сумамед таблетки) що диспергуються мають застосовуватись лише в виді суспензії. 

Чи можна запивати дисперговані таблетки?

Загалом так. При ковтанні ці ліки безпечно розчиняються в кишечнику. Але тоді втрачається їх найголовніша якість - висока біодоступність. Диспергована форма була створена для препаратів, що погано засвоюються у шлунково-кишковому тракті.

Переваги та недоліки

Через вивільнення діючих речовин у виді мікрочастинок таблетки дисперговані діють швидше. Швидкий початок дії може бути пріоритетним для людей, які потребують полегшення симптомів бактеріальної інфекції. Наприклад, антибіотик Флемоксин солютаб. Таблетки що диспергуються (особливо дисперговані антибіотики) мають більшу біодоступність. Це означає, що людині з тривалим курсом лікування знадобиться менша доза ліків. Дисперговані ліки є справжнім “порятунком” для дітей, пацієнтів з нудотою та утрудненим ковтанням (дисфагією).

Переваги ОДТ:

• Легке споживання у дітей, людей з проявами дисфагії;
• Висока біодоступність;
• Швидка дія (внаслідок передшлункового всмоктування);
• Зручність вживання - ці ліки не потребують води;
• Немає ризику задухи чи захлинутися.

Недоліки ОДТ:

• Необхідність безпечного транспортування - щільна упаковка без можливості потрапляння вологи (волога зіпсує ліки);
• Ціна - дисперговані таблетки дорожчі за традиційні форми;
• Можуть мати неприємний смак.