Ілюстрація до статті «Мавпяча віспа: статистика, симптоми та лікування»

Напевно всі з нас чули про віспу. Завдяки тотальній вакцинації вдалося побороти захворювання, що передавався від людини до людини. Проте виявилося, що в цьому ж роду вірусів є інші види, які знаходять у тварин. Один з них – мавпяча віспа або mpox спричинила епідемію, швидко розповсюдившись у 121 країні (1). Вірус передавався від тварин людям, а далі подорожував по світу у 2022 році. Спалах вдалося згасити, проте у 2024 році з’явилася інформація про розповсюдження нового різновиду mpox. Ми вирішили розглянути мавпячу віспу детальніше, щоб навчитися вирізняти симптоми та дізнатися методи профілактики.

Що таке мавпяча віспа?

Віспа мавп – це інфекційне захворювання, що передається від тварини до людини (2). Перші спалахи відбулися у районі річки Конго та в Західній Африці. Вірус виявили ще у 1958 році, проте тривалий час він не виходив за межі Африки. З 2003 року випадки захворювання спостерігаються у багатьох країнах світу.

Мавпяча віспа має 2 генетичні клади (групи штамів вірусу). Перша клада здебільшого розповсюджена в Африці, та має високий відсоток летальних випадків. У Європі у більшості випадків зафіксовано другу кладу. Вважається, що вона має легший перебіг.

Під час спалаху інфекції у 2022 році майже половина інфікованих мала діагноз ВІЛ. Перебіг хвороби залежить від стану імунітету людини. Тому при важкому імунодефіциті пацієнтам дуже важко дається одужання. Тяжкий перебіг мавпячої віспи можливий у немовлят, жінок при надії, людей старшого віку.

За статистикою мавпяча віспа забрала життя 139 людей за 2024 рік (3). Зріз робився по всьому світу, але відсоток хворих набагато вищій в Африці. За ситуацією в Україні ви можете слідкувати через офіційні джерела. Наприклад, на сайті Міністерства охорони здоров’я України.

Цікаво, що мавпяча та натуральна віспи відносяться до однієї родини вірусів. Вже вакциновані від натурального різновиду люди мають набагато менше шансів заразитися. Проте у 1980 році ВООЗ об’явила про перемогу над натуральною віспою. Вакцина зникла з обов’язкового календаря щеплень. Тобто, якщо ви народилися після 1980 року, скоріш за все ви не вакциновані.

Корисна інформація про мавпячу віспу

Збудник мавпячої віспи	Monkeypox virus – зоонозний (поширений серед тварин, але може передаватися людині) вірус з родини Poxviridae.
Тварини, що є резервуаром інфекції	Мавпи та гризуни (щури, землерийки, білки, лугові собачки тощо). Антитіла знайдені навіть у домашніх свиней.
Інкубаційний період	Від 5 до 21 дня.
Скільки хворий заразний	З першого дня температури до поки не зникнуть струпи на шкірі.
Як протікає мавпяча віспа	Здебільшого фіксують легкий чи середній перебіг. Важкий стан найчастіше буває при наявності імунодефіциту.
Імунітет після одужання	Формується, проте вчені досі досліджують, на який період.

Мавпяча віспа в Україні вперше зафіксована у вересні 2022 року (4). Вона не є поширеним вірусом, проте не варто відмахуватися від неї. Збудник може зустрітися у найнеочікуваніший момент. Тому давайте детально розглянемо як відрізнити мавпячу віспу від інших хвороб, та як її лікувати.

Як передається мавпяча віспа?

Першопричиною захворювання є контакт з інфікованою твариною. Мавпячу віспу можна отримати від подряпини чи укусу, вживання у їжу м’яса, використання шкури (5). Проте у Європейському регіоні зустріти хвору тварину доволі складно. Зазвичай вони проживають у центральних та західних областях Африки.

Тож говорячи про те, як передається мавпяча віспа, ми маємо на увазі здебільшого взаємодію людей. Найпоширеніші способи передачі:

контакт зі шкірою при рукостисканні, обіймах тощо;
через біологічні речовини з поцілунком, через кров чи статевий акт;
повітряно-крапельний під час розмови, ба навіть дихання.

Також віспа мавп може передаватися побутовим шляхом. Вірус зберігається на одязі, постільній білизні, предметах вжитку хворого. Може потрапити у кров через подряпини в тату-салонах, медичних закладах чи громадських місцях.

Симптоми та ознаки

На початку захворювання виникають симптоми мавпячої віспи, що можуть тривати до 5 днів (6):

лихоманка;
головний біль;
слабкість;
збільшення лімфатичних вузлів;
больові відчуття у спині та м’язах.

Через 1-3 дні після початку гарячки з’являється висипання. Пухирці виникають на обличчі, а пізніше розповсюджуються по всьому тілу. Мавпяча віспа починається папулами – невеликими горбочками на шкірі. Вони перетворюються на везикули – бульби, наповнені рідиною. Завершується пустулами – заповненими гноєм пухирці. Приблизно через 10 днів вони покриваються кірочками, під якими утворюється новий здоровий шар шкіри.

Під час останнього спалаху віспи мавп ВООЗ зафіксувала у Європейському регіоні нову тенденцію висипання (7). Здебільшого захворювання діагностували, коли люди зверталися з дивними пухирцями на статевих органах та навколо ануса. Висип з’являвся після статевих актів та залишався локалізованим упродовж всього перебігу хвороби.

Як лікують мавпячу віспу?

Офіційний сайт ВООЗ в Африканському регіоні рекомендує вакцинацію та низку самообмежуючих заходів (5). В Африці широко розповсюджена вакцина проти мавпячої віспи. Її потрібно ввести впродовж 4 днів після контакту з хворою особою.

Лікування віспи мавп на території Європи, зокрема й в Україні, буде дещо відрізнятися. Головна відмінність – відсутність вакцини у широкому доступі. Тож алгоритм дій приблизно такий:

При підозрі на інфекцію негайно зверніться до лікаря. Тут важливо не забувати про маску, уникати контакту шкіри з поверхнями, не користуватися громадським транспортом.
Якщо захворювання підтвердили, обов’язково повідомте про це усіх людей, з якими контактували останнім часом. Особливо це стосується сексуальних партнерів.
Йдіть на самоізоляцію на період до 4 тижнів. Точний термін визначає лікар. В більшості випадків ізоляція розповсюджується на всіх людей, що живуть з вами разом.
Застосовуйте симптоматичну терапію при погіршенні самопочуття. Але усі препарати має призначати лікар, з урахуванням супутніх захворювань, наявності алергії тощо.

При важкому перебігу мавпячої віспи чи наявності імунодефіциту хворого одразу госпіталізують. Такі випадки знаходяться під постійним контролем лікарів.

Симптоматична медикаментозна терапія може складатися з (8):

жарознижувальних препаратів;
антигістамінних засобів проти свербіння;
знеболювальних;
противірусних препаратів;
засобів для відновлення водного балансу.

З противірусних препаратів призначають бринцидофовір, цидофовір та тековірімат. Останній застосовується частіше, бо має менше побічних ефектів.

Мавпяча віспа у дітей

Заразитися мавпячою віспою можна у будь-якому віці. Зафіксовані навіть поодинокі випадки, коли інфекція передавалася від матері до плоду під час вагітності. Чим менша дитина, тим тяжчий перебіг захворювання. Проте спеціального лікування для малюків не існує: використовується симптоматична терапія.

Мавпяча віспа у дітей починається з висипки на обличчі, поступово розповсюджуючись на все тіло. Пухирці спостерігаються на долонях, стопах, статевих органах, слизовій оболонці рота. Іноді крім загальних симптомів можливі прояви, що нагадують ротавірусну інфекцію. Це може бути нудота, блювота, діарея.

Поради лікарів щодо профілактики віспи мавп у людини

Для профілактики мавпячої віспи:

уникайте контакту з хворими людьми та їх речами;
уникайте контакту з африканськими тваринами, що можуть переносити інфекцію;
дотримуйтеся правил гігієни;
практикуйте лише захищений секс;
під час спалаху захворювання не відвідуйте громадські місця.

Якщо плануєте поїздку до Африки, обов’язково зробіть щеплення. Наразі немає спеціалізованої вакцини від мавпячої віспи. Лікарі використовують Imvanex (Jynneos) – вакцину 3-го покоління проти натуральної віспи, або більш ранні версії.

Jynneos можна знайти в Україні. Щеплення є безкоштовним за умови наявності вакцини та вашої приналежності до групи ризику. Крім медичних працівників нікого не зобов’язують прищеплюватися. При підозрі на мавпячу віспу чи контакті з інфікованою людиною негайно зверніться до лікаря.